Руді та пісня Вогняного Дракона

Тінь над селом

Минуло багато місяців відтоді, як маленький лисеня Рудик знайшов Скарб Зоряного Світла.
Життя у лісовому селі було тихим і радісним — звірята бавилися, а квіти ніжно сяяли своїм м’яким світлом.

Та одного дня небо потемніло, і над селом пролунав гучний, глибокий гуркіт.
Із хмар спустився величезний дракон із вогняними очима. Він розкрив свої широкі крила над лісом і загримів:
— Я повернуся через три дні. Віддайте мені все ваше світло — інакше спалю ваше село!

Тварини зібралися докупи, тремтячи від страху.
— Що ж нам робити? — зітхнула мама Рудика.
Рудик випрямився і сміливо мовив:
— Я піду поговорю з драконом. Я мушу врятувати наш дім!